Павло Маков

Народився 1958 року в Санкт-Петербурзі. Живе і працює в Харкові. У 1979 році закінчив Кримське художнє училище ім. М. С. Самокіша (м. Сімферополь), 1978 року – Академію мистецтв (м. Санкт-Петербург). 1984 року закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, факультет графіки. Із 1988 року – член Спілки художників України, з 1994 – член Королівського товариства живописців та графіків Великобританії, а з 2006 – член-кореспондент Академії мистецтв України. Учасник і переможець багатьох виставок графіки, серед яких також «Бієнале графіки» (Калінінград, Росія, 1990, 1992 і 1998 роки), VI Міжнародне бієнале графіки й малюнка (Тайпей, 1993), «Осака Трієнале 94» (Осака, Японія, 1994), Національне трієнале графіки (Київ, 1997), Міжнародне трієнале графіки (Прага, 1998) та ін. У 2009 році Павло Маков отримав Срібну медаль Академії мистецтв України. Автор і учасник численних проектів в Україні та за кордоном. Роботи автора знаходяться в музейних колекціях України, Росії, Великобританії, Італії, США, Японії та інших країн світу.

Сергій Васильєв / критик: «Абсолютно унікальний статус Макова в нашому арт-середовищі полягає в тому, що неймовірно сильні, ак-туальні концепції підкріплено у нього так само по-тужною, щирою, нетутешньою майстерністю».

Ольга Островерх / мистецтвознавець: «Маков – один із найвіртуозніших містифікаторів сучасності».

Катерина Загорська / критик: «Учта -до певної міри соціальний проект. Тому, що бути соціальним -це означає бути покинутим. Чи була та учта -черговим прорахованим офіційним і тому доста-ту нудним прийомом, чи були то посиденьки старих добрих приятелів? Але жодної драми з цього приводу у Макова немає.»

Серветка / Iз cepii «Учта. Державний обрус». Iз циклу «Хронки Utopia»/2011 офорт, акрил / 40×40,5

Робота належить до серії «Учта. Державний обрус» одного з навідоміших циклів художника під назвою «Утопія. Хроніки 1992 – 2005». Інша робота з цієї серії була продана на всесвітньо відомому аукціоні Сотбіс (Sotheby’s) в 2009 році. Проек-туючи радянський спосіб життя, Маков використав предмети радянського побуту як офортну дошку. Іронічне сервірування «столу» ложками й виделками відбувається за участі одного з портсигарів із колекції художника, яку Маков збирав довгий час, захоплюючись радянськими артефактами. На учті портсигар виконує роль серветки. У цій роботі, як і в циклі «Утопія», яскраво відображено авторську філософію і своєрідне сприйняття хронотопу (часопростору) як замкненого повторюваного акту історії на мапі застиглого міста.

AMФITEAPT-VOLVULUS І 1994 папір, intaglio, акрил І 74х50 Опубліковано: Перший каталог авторів Я Галерея І видавництво Артбук 2008 І стор. 39

Робота АМФІТЕАРТ – VOLVULUS* була представлена в ретроспективному проекті автора «Авторські книжки, мапи, мініатюри» в арт-центрі Я Галерея у Києві, у Національній галереї мистецтв у Львові в рамках кураторського проекту Павла Гудімова «Нові старі майстри» та в Національному музеї України. Процес і результат створення роботи відбито в авторській книзі «Утопія. Хроніки 1992 – 2005».
Відтворення символічної мапи Харкова нагадує згортання ембріону, де розвиток іде у зворотній бік. Художник використав дві перевернуті дошки, що створюють симетричний відбиток ембріону на середній стадії його згортання. Ця навмисна «помилка» принципово важлива для ідеї роботи, так само як і для всієї творчості Макова.

Павло Маков: «Моє трактування слова «утопія» відрізняється від класичного розуміння цього терміну як певного неможливого майбутнього. Насправді я сприймаю утопію як те, що ми зараз маємо, як теперішнє. Ми не маємо нічого реальнішого за утопію».

Вигляд експозиції
Авторскі книжки, мали, мініатюри
арт-центр Я Галерея у Києві / 2007

* Volvulus – кишкова непрохідність (лат.)