Ігор Янович
Ігор Янович
Народився 1944 року у Києві, живе і працює у Львові. У 1971 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва [кафедра художньої кераміки]. 1986 року став членом Спілки художників СРСР. Із 1988 року працює з об’єднанням «Експрес-Авангард» при Фонді культури СРСР. Із 1988 року художник взяв участь у більш ніж 70 зарубіжних і міжнародних виставках, зорганізував 25 персональних експозицій і проектів в Україні, Польщі, Австрії, Німеччині. Тричі отримував нагороду Міжнародного трієнале живопису держав Карпатського регіону «Срібний квадрат» у Польщі -у 1998, 2003 і 2006 роках.
Ігор Янович – метр вітчизняного неоавангарду й майстер нефігуративного мистецтва, роботи якого отримують високу оцінку й в Україні, й за кордоном, зокрема в Польщі, де знаходяться в колекціях музеїв. Філософія митця близька молодим українським художникам, що вважають його вчителем. Продиктована внутрішньою природою, творчість Яновича протистоїть концептуальним іграм із глядачем, вирахуванням ефектів, заангажуванню, провокації чи епатажу. Це -творчий акт, спрямований на вираження внутрішнього світу.
Павло Гудімов / куратор: «Роботи Ігоря Яновича є піксельними шматками вирваного, зменшеного чи збільшеного, концентрованого простору й середовища. Водночас, це неприхована декоративність руйнації».
Серія робіт на папері відзначається особливою експресією і розкутістю, яку може собі дозволити лише цей матеріал. Здається, що лінії руху відтворюють певну музичну композицію, і ця музика належить до абсолютно іншого світу. Виникнення нових форм і субстанцій нового стану- це те, що хвилює художника. Саме матерія, її будова та руйнація, перетворення є об’єктом вивчення Яновича протягом багатьох років. На роботах «Динамічні структури» матерія постає рухливою, а не статичною субстанцією, яку художник фіксує живописною камерою.
«Матерія №12» належить до відомого циклу «Матерія». Поштовхом до створення циклу стала цитата зі старого шкільного підручника: «Матерія ні з чого не виникає і нікуди не зникає, вона тільки змінює свою форму, переходячи з одного стану в інший».
Ігор Янович: «Вічна, загадкова субстанція, яка визначає ВСЕ, присутня в більш тонких формах свідомості та психіки. Світ природи (матерії) і світ свідомості постають в нерозривній єдності та взаємодії. І в середині цієї взаємодії – світ людських емоцій, відчуження, руйнації, світ народження та трагічного кінця».
Залишити відповідь